Тоді день найдовший, а „коротка нічка купайлочка”. Тому
збирали у цей день різні зілля на ліки, адже вірили, що в цей день вони
найбільше набираються сили та енергії.
Здавна, в українців Купайла було святом кохання. Адже шлюб – це продовження роду, а рід – це
найсвятіше для наших предків.
Дівчата піснями закликали усіх людей у селі на Купала, а особливо
молодь. У одній із пісень співається: „а як не прийдеш на Купала, вийде
із тебе душа й пара”. Подібних пісень було багато, які ніби насилають
прокльони на тих, хто не прийде у цей день на свято.
Купало – це свято двох стихій: вогню і води. Бо ж обидві
вони є
символами очищення від всього лихого. Не даремно таїнство хрещення
відбувається за допомогою води і молитви. А в давнину найбільшою
очищаючою силою вважали вогонь, тому і вірили, що слід перестрибнути
через нього бодай тричі на свято Купайла. Також обов’язковим вважали
купання на Івана Купала. Дівчина мала зайти у воду так, аби вінок із її
голови поплив. А одружені жінки, за традицією, мали закинути вінок на
гілку дерева – на родючість.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Форма входу
Кнопочка Стежинок
Ми будемо Вам вдячні, якщо ви розмістите нашу кнопку у себе на сайті. Якщо ви хочете обмінятися з нами банерами, пишіть в гостьову книгу, каталог «Друзі сайту» до Ваших послуг
