Сонце - найближча до Землі зірка. Для Землі Сонце - могутнє джерело космічної енергії. Воно дає світло і тепло, необхідні для рослинного і тваринного світу, і формує найважливіші властивості атмосфери Землі. Без нього не було б і повітря, необхідного для життя, - повітря перетворилося б у рідкий азотний океан навколо завмерлих вод і обледенілої суші.
Сонце, вітер, морські хвилі є енергетичною сировиною, яка постійно оточує нас і яку легко використовувати. ЇЇ не треба видобувати з землі. Вона не призводить до утворення радіоактивних відходів, а токсичних зовсім не виробляє. Ця енергія поновлюється.
Щоб привернути увагу до можливостей використання поновлюваних джерел енергії Європейське відділення Міжнародного суспільства сонячної енергії (МОСЕ) (ISES-Europe), починаючи з 1994 року, на добровільній основі організовує щорічний День Сонця.
1 травня 1886 американські робітники організували страйк, висунувши вимогу 8-годинного робочого дня. Страйк і супутня демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією.
У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу в пам'ять про виступ робітників Чикаго прийняв рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Вперше день міжнародної солідарності трудящих був відзначений в 1890 році в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччини, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції і деяких інших країнах.
Довгий час Першотравень був символом революції, непримиренної класової боротьби. Сьогодні це свято відзначається в 142 країнах і територіях світу 1 травня або в перший понеділок травня. У деяких країнах День праці відзначається в інший час - до них відносяться, наприклад, США і Японія. Більш ніж в 80 державах (включаючи Індію) День праці не відзначається.
Віктор Семенович Близнець народився 10 квітня 1933 року в с Володимирівці на Кіровоградщині в багатодітній селянській родині. Немовлям ледве не помер, бо були часи голодомору в Україні. Середню школу закінчив із золотою медаллю. Потім юнак навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Працював редактором у редакціях газет, журналів, видавництвах. Письменник страждав через складну ситуацію в країні, і це роз'ятрювало його надзвичайно вразливу душу, розхитувало нервову систему. Доведений до відчаю, Віктор Близнець власноруч обірвав своє життя в 1981 р. Перша книжка оповідань «Ойойкове гніздо» вийшла в 1963 р. Близнець найбільше відомий в Україні завдяки творам, написаним спеціально для дітей. Найпопулярнішими його творами є: повісті «Паруси над степом», «Землянка», «Древляни», «Звук павутинки», «Мовчун», «Женя і Синько», «Як народжувалася стежка», «Золота гора до неба», «Золота павутинка», повість-казка «Земля Світлячків». Спеціально для дітей він переклав із давньоруської сучасною українською мовою літопис «Повість минулих літ».
Радимо прочитати:
Повість «Женя і Синько» була написана в 1974 р. Твір розповідає про те, як київська п'ятикласниця Женя знаходить в підвалі будинку маленького кумедного чортика Синька. Дівчина забирає його, хворого, додому. Женя, яка досі почувала себе самотньою, нарешті знайшла друга, про якого може турбуватись. Автор примушує читача замислитись над проблемами моралі, духовності. З жалем відзначає, що у великих і багатолюдних містах людина часто почуває себе самотньою, наголошує на важливості мати вірного друга, бути відповідальним за долю інших людей, берегти і охороняти природу.
10 квітня у Європі вперше з’явилися сірники. Перші в світі сірники були винайдені у Франції ще 1831 р., але винахідник – Шарль Сорія не зміг за браком коштів отримати патент. Через два роки його досліди повторив німецький хімік Камерер, якому в 1833 р. вдалося зробити масу, яка легко займалася при терті об шорстку поверхню. Згодом цим винаходом скористалися віденські фабриканти Решер і Пешель, які першими почали виробляти сірники фабричним шляхом і розповсюджувати їх у Європі. 1837 р. сірникові фабрики з’явилися у Російській імперії, але коштували "чарівні палички" надзвичайно дорого – 1 карбованець сріблом за коробку (100 штук) і належали до предметів розкоші. Розмаїття сірників вражає. За матеріалом сірникової палички сірники поділяються на дерев'яні (виготовлені з м'яких порід дерев - осики, липи, тополі, американської білої сосони тощо), картонні, воскові та парафінові (виготовлені з бавовняного джгута, просоченого парафіном). Окрім звичайних (побутових) сірників виготовляють також спеціальні:
штормові (мисливські) = горять на вітрі, за високої вологості, навіть під дощем;
термічні - забезпечують вищу температуру та більшу кількість тепла, ніж звичайні сірники;
Ганс Християн Андерсен народився 2 квітня 1805 року в місті Оденсе на острові Фюн, Данія. З раннього дитинства Ганс часто мріяв і «сочінітельствовал», ставив удома спектаклі. Улюбленою його грою був ляльковий театр.
У 1816 році хлопчик почав працювати підмайстром у кравця. Потім була сигаретна фабрика. У чотирнадцять років майбутній письменник виїхав до столиці Данії - Копенгагену. І влаштувався в Королівський театр, де грав ролі другого плану.
У той же час Андерсен написав п'єсу в п'яти актах і відправив королю лист, в якому попросив гроші на її випуск. Письменник, завдяки королю Данії, почав вчитися в школах спочатку в Слагелсе, а потім в Ельсинорі за казенний рахунок. У 1827 році Ганс закінчив навчання. У 1835 році Андерсену приносять популярність «Казки». У 1839 і 1845 роках були написані відповідно друга та третя книги казок. Всесвітню популярність здобули його казки «Гидке каченя», «Принцеса на горошині», «Дикі лебеді», «Дюймовочка», «Русалочка», «Снігова королева» та багато інших, на яких виросло не одне покоління дітей в усьому світі. Ще за життя письменника вони були переведені на багато мов, у тому числі і на українську.
З 1967 року в день народження великого казкаря весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги.
Многие знают, что первого апреля никому не верят. Откуда взялась эта поговорка? Ведь любая пословица имеет под собой какую-то основу. Для того, чтобы это выяснить нам надо погрузиться в прошлое, именно там скрываются корни многих высказываний и поговорок.
История наших предков имеет глубокие языческие корни, отзвуки которых мы можем наблюдать и сегодня. Все в тех же пословицах, поговорках, поверьях и приметах. 1 апреля наши языческие предки справляли один занятный праздник. Скорее, даже не праздник, а некий рубеж.
Этот день считался Днем пробуждения домового. Древние славяне верили, что на зиму, он, подобно многим животным и духам, впадал в спячку и просыпался лишь изредка, чтобы сделать необходимую работу по дому. Спал домовой ровно до того времени, когда уже весна полностью вступит в свои права. А она приходила, по мнению предков, совсем не в марте, а в апреле.
Точнее сказать, приход весны знаменовался днем весеннего равноденствия 22 марта, и все последующие дни вплоть до 1 апреля были днями встречи весны. Первого же числа весна приходила окончательно и бесповоротно, и главный дух-хранитель очага - домовой - должен был проснуться, чтобы навести порядок в доме. А наш домовой имеет иногда повадки ребенка, и после долгой спячки он просыпается тоже не очень радостный. И тут же начинает шалить, а порой и хулиганить. То остатки муки из мешков высыплет, то гривы лошадям запутает, коров перепугает, белье перепачкает... Конечно, наш далекий предок пытался умаслить недовольного домового кашкой, молочком и хлебом, но, как известно, к хлебу обязательно должны прилагаться и зрелища. Такими зрелищами для проснувшегося духа становились повсеместные гуляния, шутки, смех людей в доме, которые разыгрывали друг друга весь день. К тому же, чтобы было веселее домовому, да и всем окружающим, обитатели дома надевали одежду наизнанку, подобно самому духу пращуру, который, как известно, носит свою меховую жилетку швами наружу. На ногах должны были непременно красоваться разные носки или обувь, а в разговоре все старались обмануть друг друга или пошутить, чтобы хозяин-батюшка домовой забыл, что он недавно проснулся.
Со временем, про встречу весны и умасливание домового первого апреля забыли, но традиция шутить, разыгрывать и обманывать в этот день осталась.
Звідки саме родом це свято - День дурня - з Франції, Англії, Мексики або Швеції - таємниця, яка, на жаль, покрита мороком. Одна з версій: весняні примхи погоди люди намагалися задобрити жартами і розіграшами. Інша, також поширена, версія виникнення Дня сміху пов'язана з переходом на Григоріанський календар, запроваджений Папою Римським Григорієм в 1582 році. Справа в тому, що Новий рік в середні століття відзначався не 1 січня, а в кінці березня, до того, як в 1563-1564 роках король Карл Дев'ятий реформував у Франції календар. Тому Новорічний тиждень починався 25 березня і закінчувалася 1 квітня.
Але, незважаючи на зміни в календарі, деякі (можливо, просто необізнані) люди продовжували святкувати новорічний тиждень по старому стилю. Інші сміялися і жартували над ними, підносили «безглузді» дарунки і називали квітневими дурнями. Так і виник так званий «День сміху».
Корній Іванович Чуковський - псевдонім поета Миколи Васильовича Корнейчукова. Він з'явився на світ (19) 31 березня 1882 року в Санкт-Петербурзі. Своє дитинство Микола Корнейчуков провів в Одесі. У гімназії він подружився з Борисом Житкова, який також став знаменитим дитячим письменником. Цікаві, не зовсім звичайні його вірші швидко запам'ятовуються: «Мийдодір» (1923), «Тараканище» (1923), «Муха-Цокотуха» (1924 під назвою «Мухине весілля»), «Бармалей» (1925), «Федорине горе» (1926 ), «Телефон» (1926), «Айболить». 28 жовтня 1969 письменника Корнія Івановича Чуковського не стало. Але його твори для дітей і сьогодні подобаються і дітворі, і дорослим.
21 березня - День дерева здавна відзначається в Італії як свято оновлення і єднання людини з природою.
Історія Свята дерева сягає в далеке минуле, коли люди жили в тісному зв'язку з природою і віддавали їй належне повагу. В античній культурі був широко поширений звичай влаштовувати святкування з нагоди посадки дерев. Їм
була присвоєна величезна важливість, у зв'язку з чим всі дерева
підрозділяли на олімпійські, божественні, героїчні, зловісні, щасливі,
нещасливі, а ліси розрізнялися як священні, божественні і мирські. ЩорокувІталіїДеньдереваоб'єднує великукількістьлюдей.Всі разом, доросліі дітидемонструютьготовність іправожитиу сприятливомунавколишньому середовищі.Добровольціз усієї країнизустрічаютьсядляозелененнязакутківсвого міста, парків, площі садів, такимчином,проявляючилюбов іповагудо природи.
ТарасГригоровичШевченконародився(25 лютого) 9 березня1814 року вКиївськійгуберніївселіМоринців сім'їкріпосногоселянина. Завдяки великому бажанню, безмежному таланту став відомою, великою людиною. Шевчено - український поет,
письменник , художник (живописець, гравер), громадський діяч, філософ, політик, фольклорист, етнограф, історик. Людина, яка
присвятила своє життя збереженню і поширенню самобутньої народної мудрості
тісно пов'язаний з стародавньою православною козацькою культурою і звичаями
України. Провідним мотивом
творчості Шевченка, що пронизує також весь його життєвий шлях, була
самовіддана любов до України і нерозривно пов'язана з нею ненависть до
всіх її гнобителів.
Ми будемо Вам вдячні, якщо ви розмістите нашу кнопку у себе на сайті. Якщо ви хочете обмінятися з нами банерами, пишіть в гостьову книгу, каталог «Друзі сайту» до Ваших послуг
Сонце - найближча до Землі зірка. Для Землі Сонце - могутнє джерело космічної енергії. Воно дає світло і тепло, необхідні для рослинного і тваринного світу, і формує найважливіші властивості атмосфери Землі. Без нього не було б і повітря, необхідного для життя, - повітря перетворилося б у рідкий азотний океан навколо завмерлих вод і обледенілої суші.
1 травня 1886 американські робітники організували страйк, висунувши вимогу 8-годинного робочого дня. Страйк і супутня демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією.
Віктор Семенович Близнець народився 10 квітня 1933 року в с Володимирівці на Кіровоградщині в багатодітній селянській родині. Немовлям ледве не помер, бо були часи голодомору в Україні. Середню школу закінчив із золотою медаллю. Потім юнак навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Працював редактором у редакціях газет, журналів, видавництвах. Письменник страждав через складну ситуацію в країні, і це роз'ятрювало його надзвичайно вразливу душу, розхитувало нервову систему. Доведений до відчаю, Віктор Близнець власноруч обірвав своє життя в 1981 р.
Ганс Християн Андерсен народився 2 квітня 1805 року в місті Оденсе на острові Фюн, Данія. З раннього дитинства Ганс часто мріяв і «сочінітельствовал», ставив удома спектаклі. Улюбленою його грою був ляльковий театр.
Звідки саме родом це свято - День дурня - з Франції, Англії, Мексики або Швеції - таємниця, яка, на жаль, покрита мороком.
Корній Іванович Чуковський - псевдонім поета Миколи Васильовича Корнейчукова. Він з'явився на світ (19) 31 березня 1882 року в Санкт-Петербурзі.
21 березня - День дерева здавна відзначається в Італії як свято оновлення і єднання людини з природою.
Тарас