Криминальная обстановка не
во всех странах одинаковая, но даже в самой благополучной стране
родители не раз наставляют детей: «Нельзя разговаривать с чужими,
незнакомцы могут быть опасны». Этому учат своих детей родители всех
времён и народов, и эта наука базируется на печальном и горьком
опыте. Да вот беда: память у детей короткая, а незнакомец может
оказаться кем угодно – добрым дядей с конфеткой или приятной тётей с
собачкой.
Згадаймо,які почуттявідчуваєтеви, батьки,розмовляючиз незнайомцем.Цеі незручністьвід того, щочогось незнаєте іне можетейомудопомогти (знайтивулицю, магазинтощо), і труднощіведеннябесідиз агресивною людиною, іжалістьдо людей, що потрапиливбіду (або вмілостворютьтакевраження). Намнезручноперерватинепотрібнунамрозмову, важкосказати:«спасибі, менітребайти».Упідсумку виж ще йвибачаєтеся, хочаРОЗМОВУ затіявнезнайомець,він і повиненвибачатися,щопотурбував вас, забравваш час іт.д.
Конечно, стоит. Такие времена... Впрочем, когда они были другими? Но
сомнения родителей понятны: что мы получим, если будем настойчиво убеждать
ребенка во враждебности окружающего мира? Угрюмого, подозрительного и
замкнутого человека? Не обязательно. Просто не нужно переусердствовать.
Ми будемо Вам вдячні, якщо ви розмістите нашу кнопку у себе на сайті. Якщо ви хочете обмінятися з нами банерами, пишіть в гостьову книгу, каталог «Друзі сайту» до Ваших послуг
