Виявляється, лінивці – не лише ледарі й нероби! Так іменуються симпатичні тваринки, що мешкають на території Північної та Центральної Америки. До речі, назву отримали зовсім не через нелюбов до праці. Просто лінивці дуже повільні та малорухливі.
Тіло невеликих за розміром тваринок укрите густою шерстю сірувато-бурого кольору, між волосинками якої часто проростають одноклітинні водорості. Тоді звірятка набувають зеленуватого відтінку і стають непомітними навіть для найспостережливіших мандрівників.
Оселяються лінивці у кронах дерев. Чіпляючись загнутими кігтями за гілочки, кумедні тваринки звисають спиною донизу. Бідьшість «нероб» усе життя проводить на одному дереві, харчуючись його листочками, паростками та фруктами. Вік найстаріших лінивців сягає 30 – 40 років. Щоправда, аби його досягнути, треба ретельно переховуватися від хижаків. На землю «ледарі» спускаються рідко. Та якщо доводиться перепливти річку, то з легкістю долають цю перешкоду
. |