Алгоритм роботи над табличними випадками арифметичних дій
І. Мотивація. Виділяємо
дальню перспективу - таблиця, її знання потрібні для швидких обчислень, а
також ближню, що є метою даного уроку, - постаратись запам’ятати
таблицю на уроці.
II. Генералізація -
фронтальна робота по складанню таблиць з використанням наочності та
практичної роботи. Це спеціальне набірне полотно з 10-ма кишеньками для
табличного додавання з переходом через розряд, набірне полотно у вигляді
книжки-гармошки для вивчення таблиці множення. Організація практичної
роботи (особливо для слабших дітей) є необхідною умовою, тому що, за
словами М.Монтессорі, "дитина думає руками”. В.Сухомлинський також
підкреслює, що "розум дитини - на кінчиках її пальців”.
III. Диференціація - робота з
таблицею за підручником. Щоб попередити "блочне сприймання”, коли
таблицю заучують як вірш і не можуть виділити окремий приклад, бажано
організувати на уроці роботу з закладинкою і запропонувати дітям так
само вчити таблицю вдома. Пропонуємо закрити відповіді закладинкою і
диференціюємо роботу: якщо дитина пам’ятає відповідь, то вона зсуває
вниз закладочку і перевіряє себе, а якщо сумнівається, то, зсунувши
закладинку, читає і намагається запам’ятати приклад.
ІV. Вищий синтез - ігрова
ситуація виду "Знайди помилку”, що створює умови психологічного
комфорту, розвиває математичну зіркість і таким чином сприяє
попередженню помилок.
У. Формуваннн умінь і
навичок. Для забезпечення зорового сприймання таблиця має кілька днів
висіти у класі. Обов’язковою є установка на безпомилковість:
"Сумніваєшся - дивись у таблицю”, а також похвала на адресу тих, хто
запам’ятав таблицю на уроці. Бажано слабшим дітям задавати таблицю
додому частинами. З метою доведення знання табличних випадків до
автоматизму на наступних уроках потрібно забезпечити різноманітність
системи вправ, оскільки за даними психологів наш мозок сприймає і
виконує підряд лише три однотипних завдання. Під час усного рахунку
обов’язково забезпечити 100% зворотній зв’язок, використовуючи
математичні віяла, сигнальні картки та блокноти. Діти важче засвоюють
віднімання та ділення, тому у завданнях прикладів на ці дії має бути
більше половини. Жвавий інтерес викликає у дітей таблиця множення на
пальцях і дослідження особливостей таблиці множення дев’яти. | 
