Знати свою науку вчителю, звичайно, необхідно, але, крім цього, потрібно ще володіти ключем до розуму і серця своїх вихованців. І хто не володіє цим даром природи, той повинен його шукати в сучасній педагогіці й методиці. (К. Лейбніц).
Кожного разу, готуючись до уроку, ми вирішуємо різні проблеми: чому навчити учнів і як це зробити, як сформувати їхній духовний світ. Пріоритет в організації освітнього процесу надається особистості учня, його вмінню самостійно здобувати знання. Тому завдання викладача полягає в тому, щоб заохочувати до активної пізнавальної діяльності учня, створювати умови для виявлення зацікавленості, стимулювати до висловлювань без побоювань помилитися, формувати прагнення учнів знаходити свій спосіб роботи, вчитися аналізувати та виявляти учнівську ініціативу, самостійність у самовираженні. Успішність навчально-виховного процесу, висока якість уроку досягається саме завдяки використанню нестандартних технологій.
На своїх уроках я використовую такі інтерактивні методи та прийоми, які вже стали традиційними: «мікрофон», «філософський тренінг», «морський бій», «мозковий штурм», «займи позицію», «навчаючи – вчуся», «мозаїка», «робота в парах», «лабіринт», «ажурна пилка», «дерево знань» або «дерево рішень», «акваріум», метод «прес», прийом «розкиданих думок», «5 копійок», «знайди відповідність», «уточни послідовність», складання асоціативних схем, «впізнай маску», «знайди невідоме», створення опорних схем, таблиць, алгоритмів та багато інших.
Одним із методів, який використовується на уроках української мови та літератури на етапі вивчення нового матеріалу, є «філософський тренінг». Мета цього методу – сприяти розвитку логічного та асоціативного мислення в учнів, філософського сприйняття світу. Цей метод використовується під час вивчення поетичної творчості письменника. Після первинного читання та ознайомлення з поезією учням пропонують картки-завдання, на яких записана одна строфа поезії. Завдання полягає в тому, щоб учні якомога більше дібрали філософських питань, на які могли б уявно дати відповідь.
Наприклад, під час читання поезії Ліни Костенко «Життя іде і все без коректур»:
Життя іде і все без коректур,
І час летить не стишує галопу,
Давно нема маркізи Помпадур,
І ми живем уже після потопу.
- Що таке життя?
- Як і чому воно іде?
- Що таке коректура?
- А хіба може життя вносити коректури?
- Чому і як час летить?
- Хто така маркіза Помпадур?
- Як давно нема маркізи Помпадур?
- А чи був потоп?
- А чи ми живемо?..
На найцікавіші питання учні та вчитель дають відповіді.
Метод-гру «5 копійок» викладач використовує під час обговорення характеристики художніх образів, але можна його застосовувати і на уроках історії, основ правознавства, фізики... На уявні терези кожен бажаючий учень кладе 5 копійок, при цьому висловлюючи власну думку, що виражає його ставлення до героя. На дошці записані три формули, які учень має продовжити.
Я засуджую героя, тому що ...
Я виправдовую героя, тому що ...
Якби я був на його місці, я би вчинив так...
Цей метод дає змогу побачити власну життєву позицію дитини та її ставлення до проблем, що можуть виникнути в подальшому житті. Цю гру можна використовувати при вивченні повісті «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького, романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та «Маруся Чурай» Ліни Костенко, новел «Подвійне коло» Ю.Яновського та «Я (Романтика)» Миколи Хвильового...
Доречним при вивченні нового матеріалу є «калейдоскоп запитань». Мета цього прийому – при читанні твору скласти цікаві запитання, на які інші учні в класі мають дати відповідь. Цей прийом виробляє в учнів уважність при читанні, прагнення бути найкращими та найкмітливішими. Наприклад:
- Якого кольору була блузка Мелашки під час сватання?
- В якому горщику варила Маруся Кайдашиха обід?
Метод «мозаїка» можна застосовувати під час вивчення будь-яких тем з різних предметів. Він є вдалим і під час вивчення біографії письменника. Клас ділиться на кілька груп. Кожній з них вчитель пропонує певне завдання, яке учні шукають і опрацьовують в підручнику чи іншій додатковій літературі (приблизно за 10 хв.). Бажано навіть вказувати сторінки підручника. Потім вони переходять в інші групи і там обмінюються інформацією, тобто відбувається взаємонавчання. На цю роботу відводиться приблизно 15 хв., і за цей період учні повинні встигнути занотувати отриману інформацію. Останнім етапом є перевірка здобутих знань. Матеріал бажано занотовувати схематично, коротко, стисло.
Так, наприклад, під час вивчення життєвого і творчого шляху письменника виділяються наступні етапи:
Дитячі та юнацькі роки.
Освіта та робота.
Особливості світобачення.
Жанрове розмаїття творчості.
Останні роки життя.
Також цікавим є метод «гронування», який використовує викладач з метою виділення найважливіших рис творчості письменника, аби дати відповідь на питання: «Ким був письменник?». Учні можуть складати грона у класі, також це може бути й випереджальним завданням.
Наступний прийом, який використовують викладачі ХПЛХП, – це прийом «розкиданих думок». На дошці викладач записує питання, або це можуть бути слова-терміни, а учням роздає опорний конспект, де немає послідовної чи прямої відповіді на них. Також можна вказати параграф підручника. Завдання учнів – знайти відповідь на поставлені питання чи пояснити терміни. Переможець отримує «лавровий вінок». А в рейтинговій таблиці ставиться помітка. Після вивчення певного розділу чи великої теми оголошується переможець. Учнів потрібно завжди заохочувати і спонукати до дії. Цей прийом дає змогу відчути учневі смак успіху, впевненість у собі, самоствердитися.
Наприклад, під час вивчення тем «Споконвічна лексика української мови», «Діалектизми. Запозичені слова», на дошці записуються наступні питання:
Що таке лексика?
За походженням лексика поділяється на...
За вживанням лексика поділяється на...
За значенням лексика поділяється на...
Яка лексика належить до власне української?
Що таке діалектизми?
Які слова вважають запозиченими?
З яких мов були запозичення?
Також можна використати цей метод навпаки. На дошці записати опорні слова: лексика, запозичені слова, діалектизми, архаїзми, старослов’янізми, власне українські. А учні повинні скласти опорний конспект, схему, пам’ятку.
При вивченні теми „Слово, словосполучення, речення. Синтаксичні зв’язки між ними» можна застосувати дидактичну гру «Кола на воді». Учні записують на дошці довільне слово у стовпчик. На ці букви добираються словосполучення і складаються речення, на основі яких створюють оповідання, вірш, гумореску. Такі вправи розвивають логічне та зв’язне мовлення, уяву, вчать фантазувати. Цей метод можна використовувати на уроках фізики, хімії, історії, географії...
Т – танок – дивний танок – закружляла у веселому танку;
І – іній – яскравий іній – іній вкрив усе навкруги;
Н – небо – голубе небо – з неба лилося сонячне проміння;
А – акація – біла акація – сніжинка сіла на акацію перепочити.
Під час аналізу твору можна використовувати рольову гру «Маска» для аналізу художніх образів. Клас поділяється на три групи, кожна з яких характеризує різних героїв даного твору. Завдання гри: кожному підібрати питання до образу героя, якого група буде характеризувати.
У кожній групі є один учень, який являє собою уявну людину в масці, тобто представляє героя твору, якого необхідно охарактеризувати за допомогою заздалегідь підготовлених питань. Так, наприклад, учні задають питання людині в масці:
- Хто ви?
Відповідь: Я майстер на всі руки, люблю робити вози, колеса до них…
Таким чином, кожна група за допомогою питань відгадує героя твору, проводить з ним діалог. Це розвиває логічне мислення.
Цікавим є метод «велике коло». Учні сидять в колі і по черзі, за бажанням, висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.
Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний «мікрофон».
Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу «Можна зробити такий висновок…», «Я зрозумів, що…»
Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: усі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.
Метод «АБВ» можна використовувати під час введення в нову тему, для активізації уваги учнів, пробудження в них інтересу до вивчення нового матеріалу та контролю знань. Учням пропонується зібрати відомі їм поняття з заданої теми в алфавітному порядку та розмістити їх у таблиці.
Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що кожен учень по черзі висловлює абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.
Метод «мозковий штурм» означає вільне висловлення ідей, думок на задану проблемну тему (навіть, якщо вони фантастичні, неможливі у реалізації), але без критики та обговорення. Ці ідеї фіксуються, систематизуються й оцінюються.
Умова застосування методу:
1) у роботі беруть участь 5 – 7 учасників;
2) група працює півколом або в колі за одним столом;
3) обов'язкова участь координатора;
4) тривалість: 15 – 45 хв.;
5) кожна ідея фіксується учасниками або координатором;
6) відсутність критики або коментарів на адресу висловлюваних ідей.
Метод «мозковий штурм» сприяє народженню значної кількості ідей при високій активності учасників, розвиває комунікативні здібності учнів, надає їм можливість самовиражатися та самореалізуватися.
В роботі повинні бути задіяні тією чи іншою мірою всі учні. Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності будуть проявляти вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте слід постійно «втягувати» їх у роботу, створювати ситуації успіху. Інтерактивні технології – не самоціль. Потрібно постійно контролювати процес досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки. Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Форма входу
Кнопочка Стежинок
Ми будемо Вам вдячні, якщо ви розмістите нашу кнопку у себе на сайті. Якщо ви хочете обмінятися з нами банерами, пишіть в гостьову книгу, каталог «Друзі сайту» до Ваших послуг
